8-ме березня пройшло дуже мило, хоча я на це не сподівалась.
День почався звичайно, поїхала до свого універу, була спочатку лекція з будівництва, а потім у трьох професорів мали бути перші консультації по проектах. Справа в тому, що в цьому році, коли кинув навчання мій єдиний одногрупник, ми з дівчатами, залишилися одні...тому вітати нас ніхто б і не мав, та й взагалі в Польщі, це не таке вже й велике свято, як у нас, в Україні, тому навіть і надії не було. Але так вже сталося, що на третьому курсі є один хлопець з мого факультету, який не здав вчасно проект з проектування архітектури і інтер'єру, тому зараз з нами ходить на консультації, доздає))) а ще до того всього він з Риги і на мою радість говорить по-російськи.
...Коли закінчилася лекція, всі розслабилися, чекають на свою чергу на консультації, але приходить Антон з чарівним букетом блакитних тюльпанів + купою смачнючих цукерок і починає всю нашу не маленьку групу дівчат вітати)...було дуже мило, всі прям таки розтаяли і посміхалися).Так що будемо мати тепер на трьому курсі свого Діда Мороза, адже, як Антон казав, буде переводитися до нас.
Потім, пішла я задоволена на консультацію до пані Йоанни, яка веде у мене проектування архітектури і інтер'єру, (ми маємо в цьому семестрі зробити проект інтер'єру двох приміщень в будинку однородинному, який ми в минулому семестрі самі проектували і придумували) і кажу, що хочу робити ванну кімнату і кабінет, вона дуже зраділа, що буде не типово (бо багато хто робить зали і кухні) і давай мені всякі речі пропонувати, вивалила мені стелю на другому поверсі, і сказала додати вікна на даху, щоб було освітлення на сходи, а на констуркції, яка як наслідок буде видна, зробити всіляки рослинки, щоб вилися і буде круто. Все мені оце наговорила і відправила мене така радісна робити і думати....ех) Добре, що хоть стіни не попереставляла)
Коли консультації закінчились я поспішила до ТЦ, хотіла мамі купити тістечка і квіти, в першому я нічого з цього не знайшла, але по дорозі в метро і в тому самому ж торгівельному центрі побачила нейморівно довгі черги до квіткових магазинів, в метро більшість жінок була з тюльпанами і чоловіки теж), люди, які продавали квіти в підземному переході були щільно "облуплені" чоловіками яки вибиралі купивали тюльпани...я й не думала, що все аж на стільки маштабно! Якось дуже це потішило. Отже поспішила я до наступного ТЦ, там вже нашла любимі мамою орхідеї і тістечка і поїхала вже із спокійною душею додому)
Це було вчора, а тепер я сижу і роблю технічні рисунки свого будиночка і вирішила створити блог, на який мене намовляла
Катя
